Марокко, як мара

Піски твої здіймають хвилі,

Так грандіозно вигинають стан.

Під пальцями солярної богині

Примружить очі караван.

І аль-Магріб ворожить над віками

І омиває світлом небосхил

Лиш той не піде в золоті стежками,

Хто власну Мекку необачно загубив.

І сивий Хронос ходить по пустелі

Босоніж по розпечених пісках

Лиш тут він в шовковій постелі

Зупинить Його дні у снах.

Спинився час і вітер б’є в обличчя,

А Він іде на захід, що горить.

А Марракеш  тепер малює вічно

Ті очі, що так ваблять жить.

А він іде, тепер вмирало сонце

«Я на колінах, Мекка не моя!»

Кришталь вини із тугою у серце,

Лиш тільки очі – вбитая зоря.

Прослушать или скачать Vocalise бесплатно на Простоплеер