МІСТО

Раптове й передчасне

Стрімке, як колись у дитинстві

Місто-створіння неясне

В натовпі ти наодинці

Ми засинаєм ранками в метро

На кольорових дротах поміж станцій

Нас старі лякають давно

Нестачею хліба і ростом інфляцій.

Без попередження і знаку

Це механізм згорання часу

Встигай зайняти свою ланку

Серед імен «середнього класу»

Ми малюєм кардіограми дня

На наших зап’ястях хрестами

А він лише сидить біля вікна

І нищить години новими рядками.