Де
на замку чиясь душа.
Все,
що було Комусь віддала я.
Цей
Хтось можливо Десь щасливий.
І
я не зможу вимовить слова,
Бо
всі вони завжди якісь зрадливі,
А
я залишусь щира, як була.
Але
і зараз у нас небо спільне.
І
надто довго була ця зима.
Все
ж є місток , що заведе у світле,
Таке
омріяне і чисте забуття.

Комментариев нет:
Отправить комментарий